Нововолинський науковий ліцей

Зустріч з ветераном

69 років минуло… Події того часу залишатимуться в пам’яті назавжди. Нагадуватимуть нам про ті страшні часи, коли лунали постріли гармат, навколо панував безлад та хаос, а людське життя, наче зів’ялий лист дерева, поринало у вічність…

Війна… Скільки доль понівечила, скільки життів позабирала - не злічити, як листя у дрімучому гаї… Як сказав відомий австрійський письменник та журналіст Карл Краус: “Війна – це спочатку надія, що нам буде добре; потім – очікування, що їм буде гірше; потім – задоволення тим, що їм не краще, ніж нам; і нарешті – несподіване відкриття, що погано і нам, і їм”.

Море сліз, біда, горе, і смерть…не одна, не сотня…а тисячі і мільйони… Така була Друга світова війна. Вона, наче чорний птах, окутувала нашу землю. Знищувала все, що траплялося їй на шляху. Була безжалісною, несподіваною та неминучою…

Минуло багато років з того часу, коли закінчилася найкривавіша подія в історії людства. Але пам’ять про загиблих не покидає наші серця й досі… Один філософ сказав: “Смерть мільйонів – це лише статистика, а смерть кожної людини з цього мільйону – трагедія”. Так і є. Кожне життя безцінне, і вбивство людьми один одного ніколи не може бути виправдане. Адже кожній людині життя дароване для того, щоб жити, радіти, кохати. І ніхто не може позбавити її цього права.

9 Травня – державне свято, яке відзначається на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників. Кожен знає про цю подію, навіть маленький хлопчик, який тільки навчився читати. У цей день люди вшановують пам’ять усіх, хто захищав нашу Батьківщину. Напередодні цієї знаменної дати у Нововолинському ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради відбулася науково-практична конференція “Доля моєї родини у роки Другої світової війни”, організатором якої була Кравчук Алла Борисівна. Учасники дійства розповідали історії з життя їхніх прадідів та про ті далекі часи, коли життя приносило все нові та нові перешкоди. Також пролунали вірші з уст учениць 11-А класу Войтюк Анни та Копець Богдани, присвячені своїм прадідусям. Із захопленням глядачі слухали розповідь Кельмис Юлії про її прадідуся та прабабусю єврейського походження, яких переховувала родина Шостачуків села Порицьк, Іваничівського району. Учень Ковальчук Павло зібрав матеріали про своїх родичів Степана, Петра, Віталія Ковальчуків, уродженців села Новосілки Володимир-Волинського району. Ще багато моїх ровесників поділилися зібраними матеріалами про родичів та про те, як вони боролися за перемогу над фашистами. Про те, як крізь полум’я, кров нескінченних битв, через поневіряння і смерть, гіркоту поразок і радощі перемог, долаючи жахливі наслідки сталінської деспотії, залишаючи на полях битв багато мільйонів могил, наші предки дійшли до світлого травневого ранку 1945 року.

Ветерани - люди, які витримали та пережили події тих кривавих часів. Саме вони розповідають нашому поколінню про війну, про те, як воювали та виживали, як день за днем наближалися до перемоги. Нововолинський ліцей-інтернат напередодні 9 Травня відвідав Бусловський Василь Матвійович – ветеран, учасник бойових дій, який подолав багато життєвих перешкод. Він розповів нам про ті жахливі події, що залишилися в його пам’яті назавжди. Особливим болем для ветерана є згадка про бойові дії та загибель сотень патріотів України. Усім ліцеїстам сподобався Василь Матвійович. Ветеран - приклад сильної, мужньої людини з вогником в очах. Ми дякуємо йому за те, що він знайшов час та відвідав наш ліцей. Будемо раді бачити його знову.

Сьогодні Свято Перемоги ми зустрічали в непростій ситуації. У країні йде неоголошена війна, тому сьогодні, як ніколи, нам потрібно згуртуватися та захищати нашу неньку-Україну, як наші прадідусі та прабабусі захищали нашу Батьківщину в роки Другої світової війни!